попередній

-я, -є.

1) Який міститься перед іншим.

2) Який здійснюється перед чимсь, передує чомусь основному; підготовчий. || Який має бути перед чимсь. || Який здійснюється заздалегідь; завчасний. || Не доведений до кінця, здійснений не до кінця; неостаточний. || Який підлягає перегляду, перевірці; не остаточний.

••

Попере́днє розслі́дування — стадія кримінального судочинства, на якій уповноважені на це законом органи збирають, виявляють, оцінюють докази для встановлення факту злочину і осіб, що його вчинили та ін.

Попере́днє ув'я́знення — позбавлення волі особи, яка перебуває під слідством.

Попере́дній акредити́в — акредитив для оплати ще не відвантажених товарів.

Попере́дній акце́пт — акцепт, згідно з яким оплата платіжної вимоги здійснюється лише після закінчення строку акцепта.

3) Такий, як і був, той самий.

4) Який уже проминув, відбувся; минулий. || Який склався чи був створений раніше. || Який мав місце, був перед цим. || Який перебував, жив, працював або виконував якісь функції де-небудь перед кимсь; колишній. || у знач. ім. попере́днє, -нього, с. Те, що було перед цим.